Бізнес

4 міфи, які заважають керівнику бути успішним спікером

Будь-який лідер прагне, аби його публічні виступи мотивували, захоплювали, надихали, спонукали до дій. Проте в реальності все може виглядати інакше — байдужість, скептицизм, неприйняття аудиторії…

Міф 1. Говорити, говорити й говорити. Якщо хочете захопити аудиторію — не допускайте того, аби цілий час говорили лише ви. Сьогоднішні професіонали звикли до активної участі в комунікаціях. Їм не цікаво просто сидіти та всмоктувати чиюсь мудрість. Щоб «зачепити» присутніх, спонукайте присутніх замислитися над якоюсь думкою чи ідеєю, а потім запросіть оцінити або розвинути тезу.

Міф 2. Бути зразком чи прикладом для наслідування. Члени команди отримують наснагу, якщо після виступу відчувають, що не спікер, а вони можуть освоювати нові можливості, долати перешкоди чи досягати нових цілей. Приклади з досвіду колег або інших «звичайних» людей по-справжньому надихають працівників та дають їм впевненість у своїх силах. Звісно, вам потрібно спиратися у виступі на свій досвід, але, крім цього, розповідайте про проблеми, з якими стикалися ваші підлеглі, внутрішні конфлікти, через які вони проходили, та висновки, котрі для себе робили.

Міф 3. Запропонувати ідеї та рішення. Ми схильні підтримувати те, що створюємо самі. Замість того щоб виступати з позицій керівника, ви можете мотивувати людей та добиватися прийняття своїх ідей, ставлячи провокаційні запитання, які скеровуватимуть обговорення у потрібному напрямі. Емоційна залученість народжується у двосторонніх комунікаціях.

Міф 4. Шліфувати промову, доводячи до досконалості. Вибираючи між досконалістю і щирістю, переважна більшість людей віддадуть перевагу щирості. Лідери, які приділяють основну увагу вдосконаленню форми, жертвуючи при цьому змістом, здебільшого, не надихають, а дратують.