БізнесЦікаве

5 тактик ефективного управління командою

За даними досліджень, 70% відмінностей у ступені залученості, яку виявляє команда, зумовлюються чинником впливу її керівника. А під час останнього дослідження, проведеного цією організацією, виявився цікавий факт: команди з чисельністю менш ніж 10 осіб можуть виявляти як найвищий, так і найнижчий рівень залученості. Проте постать менеджера є визначальною для ефективності будь-якої групи незалежно від масштабу (хоча у випадку малої — це особливо очевидно). Щоб максимально збільшити силу свого позитивного впливу та, відповідно, посприяти підвищенню рівня залученості якомога більшої кількості працівників, фахівці радять керівникам врахувати наступні чинники.

1. Спільна ціль. Аби з’ясувати — наскільки члени команди розуміють зміст цілі, а також — чи реально вона є засобом єднання команди, поставте собі та працівникам такі запитання:

  • Який позитивний зв’язок команда отримує найчастіше? Як сукупність сильних сторін членів групи сприяють досягнення нею успіху?
  • Який негативний зв’язок команда отримує найчастіше? Відсутність яких знань та умінь може потенційно стати причиною негативної оцінки різних аспектів її діяльності? Які навички та якості членів команди ви можете використати для того, аби усунути наявні та потенційні проблемні точки?
  • Якою є мета діяльності команди? Як команда визначає свої цілі та завдання?

2. Ступінь згуртованості. Коли команди гармонізують зусилля, інтегруючи свої сильні сторони, культура високої залученості формується в організації сама собою.

Те ж саме можна сказати про окрему команду. Що міцніші зв’язки між працівниками, що активніше вони прагнуть об’єднати свої професійні таланти, то ефективніше функціонує група (навіть якщо деякі індивіди принаймні частину часу працюють у віддаленому режимі). Отже, знайдіть відповіді на наступні запитання:

  • Що конкретно робить дана команда для того, щоб люди підтримували зв’язок один з одним?
  • Якщо в команді є відчуття згуртованості, чого, на думку співробітників, це дозволяє їм досягти? Якою мірою зв’язки, що згуртовують людей, є суто виробничими, а якою мірою — соціальними?
  • Хто виконує роль неформальних лідерів команди? Хто може згуртувати групу?

3. Комунікації. Найефективніші менеджери вміють знайти індивідуальний підхід до кожного співробітника. Тому боси мусять знаходити способи доносити до підлеглих свої очікування у спосіб, що якомога більше відповідає особливостям їхнього сприйняття. Але, крім усього, члени команди мусять вміти спілкуватися між собою без допомоги керівника. Тому проаналізуйте:

  • Наскільки ефективно співробітники комунікують один з одним?
  • Хто в команді дбає про те, аби потрібна інформація потрапляла до потрібних людей?
  • У якому аспекті комунікацій команда наближається до досконалості? Коли і де вона «спотикається»? Як ви можете покращити комунікаційні уміння команди?

4. Співпраця. Згідно даних опитувань, 84% співробітників американських компаній працюють у матричних структурах (принаймні частину часу). Тому, дедалі важливішим стає вміння ефективно взаємодіяти та заохочувати співпрацю. Відповідно, управлінці мають знати наступне:

  • Як у вашій команді формуються та розвиваються відносини між працівниками? Чи знає кожен член команди сильні сторони своїх колег? Чи цінує це?
  • Які конкретні дії ви можете вчинити, аби сформувати в команді культуру, де працівники визнавали би наявність певних переваг у своїх колег та вміли би цінувати таланти інших?

5. Визнання. Визнання індивідуальних досягнень співробітників — критично важливий чинник підвищення рівня залученості. Але не менш важливо віддавати належне і успіхам цілих команд. Керівникові потрібно знати:

  • Які останні успіхи продемонструвала ваша команда?
  • Як ви відзначили ці досягнення?
  • Як ви поширюєте інформацію про таланти та сильні сторони вашої команди? Як їх відзначаєте?